ПРАВОВІДНОСИНИ ІЗ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

АРКАТОВ ЯРОСЛАВ АНДРІЙОВИЧ

УДК 349.3: 369.06

ПРАВОВІДНОСИНИ ІЗ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Ярошенко Олег Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...3
ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ………………………...12
1.1. Поняття й ознаки загальнообов’язкового державного медичного страхування………………………………………………………………………12
1.2. Функції загальнообов’язкового державного медичного страхування…..41
Висновки до розділу 1………………………………………………………….72

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНІ Й ЗАРУБІЖНІ ПРАВОВІ ВИТОКИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ……...76
2.1. Міжнародно-правові стандарти загальнообов’язкового медичного страхування………………………………………………………………………76
2.2. Зарубіжний досвід правового регулювання загальнообов’язкового медичного страхування………………………………………………………...101
Висновки до розділу 2………………………………………………………...120

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ІЗ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ……………………………..125
3.1. Сучасні принципи загальнообов’язкового державного медичного страхування……………………………………………………………………..125
3.2. Напрямки вдосконалення нормативно-правового забезпечення відносин із загальнообов’язкового державного медичного страхування……………..163
Висновки до розділу 3………………………………………………………...173

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
АРК – Автономна Республіка Крим
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ЄС – Європейський Союз
Мінсоцполітики України – Міністерство соціальної політики України
МОП – Міжнародна організація праці
НАН України – Національна академія наук України
ООН – Організація Об’єднаних Націй

ВСТУП
Актуальність теми. Здоров’я людини є найвищою цінністю, якою вона володіє, неодмінною умовою й невід’ємною характеристикою життя. Не випадково ст. 49 Конституції України та Преамбула Основ законодавства України про охорону здоров'я проголошують, що кожна людина має природне невід'ємне й непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство й держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України. У своїй діяльності держава забезпечує пріоритетність охорони здоров'я, поліпшення умов праці, навчання, побуту й відпочинку своїх громадян, розв'язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги й запровадження здорового способу життя.
За останні десятиліття у вітчизняній системі охорони здоров’я накопичилося чимало проблем. На здоров'я населення негативно впливають забруднення навколишнього природного середовища, наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, погіршення умов життя. Усе це зумовлює зростання потреб у медичній допомозі, що за умов обмеженого фінансування медичної галузі зменшує можливості системи охорони здоров'я в забезпеченні населення якісними медичними послугами.
У той же час проблеми раціоналізації соціального навантаження на економіку є актуальними для сучасної України. Перед державою стоїть завдання побудови такої системи соціального захисту, яка змогла б досить швидко і якісно підвищити рівень життя соціально неблагополучних груп населення, не завдаючи водночас стримуючого впливу на розвиток економіки. Рішення може бути знайдено шляхом створення гнучких, здатних швидко адаптуватися до нових економічних умов систем управління соціальними ризиками, що ґрунтуються на кращих світових досягненнях і враховують національні особливості розвитку. В умовах ринкової економіки неодмінним атрибутом соціальної політики будь-якої цивілізованої держави є загальнообов’язкове державне медичне страхування. Його організація ставить перед собою мету гарантувати громадянам забезпечення рівних прав на одержання медичної допомоги потрібного обсягу та якості, підвищення якості її надання, сприяння розвитку системи охорони здоров‘я і створення умов для її належного й ефективного фінансування, створення умов для розвитку ринкових відносин у медичній галузі.
Дослідження у сфері загальнообов’язкового державного медичного страхування не є традиційними для вітчизняної науки права соціального забезпечення, що пояснюється швидше кон’юнктурними моментами, аніж браком потреби у критичному вивченні практики, що склалася, і в аналізі сучасного рівня охорони здоров’я громадян.
Науково-теоретичним підґрунтям проведеного дослідження послужили наукові праці таких учених, як В. В. Андріїва, В. М. Андріїв, М. О. Баймуратов, Н. Б. Болотіна, О. Д. Зайкін, М. Л. Захаров, Р. І. Іванова, П. Д. Камінська, С. С. Лукаш, О. Є. Мачульська, О. В. Москаленко, О. О. Прасов, С. М. Прилипко, В. Д. Роїк, О. С. Савич, І. М. Сирота, Е. Г. Тучкова, А. М. Юшко, О. М. Ярошенко та ін. Однак, незважаючи на їх вагомі здобутки, в Україні немає жодної комплексної наукової роботи, присвяченої правовідносинам із загальнообов’язкового державного медичного страхування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Монографічне дослідження виконано на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), затвердженої на період з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних напрацювань науки права соціального забезпечення, міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства і правозастосовної практики встановити правову природу загальнообов’язкового державного медичного страхування, з’ясувати особливості його правового регулювання і сформулювати рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства у відповідній царині. Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні задачі:
– сформулювати дефініцію терміна «загальнообов’язкове державне медичне страхування»;
– розкрити зміст суттєвих правових ознак цього виду соціального страхування;
– виявити функції загальнообов’язкового державного медичного страхування;
– установити міжнародно-правові стандарти цього виду страхування
– охарактеризувати специфіку правового регулювання загальнообов’язкового медичного страхування в зарубіжних країнах;
– з’ясувати сучасні принципи правового регулювання загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні;
– показати сучасний стан нормативно-правового забезпечення цього виду соціального страхування;
– окреслити основні напрямки вдосконалення нормативно-правового забезпечення відносин із загальнообов’язкового державного медичного страхування;
– надати рекомендації щодо структури і змістовного наповнення запропонованого Закону України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування».
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері загальнообов’язкового державного медичного страхування.
Предметом дослідження виступає сукупність правових норм, що регламентують відносини із загальнообов’язкового державного медичного страхування в сучасних умовах господарювання.
Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження використано загальні і спеціальні методи наукового пізнання правових явищ, що забезпечило об’єктивність, усебічність і повноту отриманих результатів.
Діалектичний метод дозволив розглянути загальнообов’язкове державне медичне страхування як явище, що знаходиться в постійному розвитку і взаємодії з іншими видами соціального страхування. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат науки права соціального забезпечення (запропоновано дефініції таких правових конструкцій, як «загальнообов’язкове державне медичне страхування», «функції загальнообов’язкового державного медичного страхування», «міжнародно-правові стандарти обов’язкового медичного страхування», «принципи загальнообов’язкового державного медичного страхування» та ін.). Порівняльно-правовий метод став у нагоді при дослідженні правового регулювання загальнообов’язкового медичного страхування в зарубіжних країнах. Оперуючи формально-юридичним методом, дисертант підготував низку пропозицій щодо напрямків удосконалення нормативно-правового забезпечення відносин із загальнообов’язкового державного медичного страхування. Метод класифікації задіяно при характеристиці видового розмаїття сучасних принципів загальнообов’язкового державного медичного страхування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана на захист дисертація є першим у вітчизняній науці права соціального забезпечення завершеним самостійним комплексним дослідженням правовідносин із загальнообов’язкового державного медичного страхування, розглянутих з позиції системності, в якому представлені нові ідеї й визначені сучасні тенденції розвитку нормативно-правового забезпечення у цій царині.
Відповідно до поставленої мети й задач дисертації на захист виносяться нижченаведені наукові висновки й положення.
Уперше:
– з’ясовані основні функції загальнообов’язкового державного медичного страхування (захисна, економічна, компенсаційна, реабілітаційна, профілактична, демографічна), розкрито їх зміст;
– виокремлені основні міжнародно-правові стандарти обов’язкового медичного страхування: інтереси і благополуччя окремої людини превалюють над інтересами всього суспільства; рівноправний доступ до медичної допомоги; комплексний характер права на охорону здоров'я; солідарність і субсидіарність; установлення мінімальних страхових виплат; будь-яке втручання у сферу здоров'я здійснюється згідно з професійними стандартами; підвищення особистої відповідальності в питаннях здоров'я;
– систематизовано принципи загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні, а саме: законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного медичного страхування; рівноправність застрахованих осіб; обов’язковість; гарантованість державою реалізації застрахованими особами своїх прав; формування й використання страхових коштів на засадах солідарності й субсидування; диференціювання страхового тарифу; своєчасність надання страхових виплат; некомерційний характер; самоврядність; гласність (відкритість); цільове використання коштів загальнообов'язкового державного медичного страхування; паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні загальнообов'язковим державним медичним страхуванням;
– доведено, що позитивні зрушення у питанні охорони здоров'я населення можна досягти тільки через системну реформу й комплексний, законодавчо врегульований перехід на модель бюджетно-страхової медицини шляхом: збільшення бюджетного фінансування медичної галузі; забезпечення збалансованості обсягів державних гарантій надання населенню безоплатної медичної допомоги з фінансовими можливостями держави; запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування; координації діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування й суб’єктів медичного страхування; підвищення ефективності використання всіх фінансових ресурсів; забезпечення господарської самостійності медичних закладів і перехід до прогресивних форм їх господарювання; підвищення рівня оплати праці й соціального захисту медичних працівників;
– розроблена структура і сформульовані рекомендації щодо змістовного наповнення запропонованого Закону України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування»;
– обстоюється позиція, що виключно в законодавчому порядку повинні бути визначені: структура системи загальнообов'язкового медичного страхування; особи, якi пiдлягають загальнообов'язковому медичному страхуванню, їх права й обов'язки; страхувальники, їх права й обов'язки; види страхових виплат, умови набуття на них права, порядок визначення їх розмірів і порядок здійснення; порядок використання страхових коштiв; органiзацiя й порядок управлiння системою загальнообов'язкового державного медичного страхування.
Удосконалено:
– дефініцію поняття «загальнообов’язкове державне медичне страхування»: це врегульовані правом відносини, що складаються між застрахованими особами, страхувальниками, страховиками й надавачами медичних послуг, мають на меті реалізацію громадянами конституційного права на охорону здоров'я, передбачають матеріальне забезпечення витрат на надання необхідного обсягу медичних послуг за рахунок цільового використання коштів Фонду медичного страхування, які формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків, а також надходжень з iнших джерел, передбачених законом;
– розкриття завдань обов’язкового медичного соціального страхування в зарубіжних країнах: максимальне охоплення медичним страхуванням усіх категорій населення; поліпшення доступу застрахованих осіб до медичних послуг; управління якістю медичних послуг; цільове й раціональне їх фінансування; захист прав і інтересів застрахованих при отриманні медичних послуг.
Дістали подальшого розвитку:
– розуміння суттєвих ознак загальнообов’язкового державного медичного страхування;
– трактування принципів загальнообов’язкового державного медичного страхування як об'єктивно зумовлених відправних положень цього виду соціального страхування, які виражають найважливіші його закономірності, спрямованість, зміст і характерні особливості, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю й загальнозначимістю;
– класифікація національних систем охорони здоров’я за організаційно-правовими формами.
Практичне значення одержаних результатів зумовлено тим, що викладені в рукопису висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій роботі – для подальших наукових досліджень проблем правового регулювання відносин із загальнообов’язкового державного медичного страхування;
– у навчальному процесі – під час вивчення у юридичних освітніх закладах навчальної дисципліни «Право соціального забезпечення в Україні», підготовки робочих програм і планів, написання підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, а також у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів і курсантів;
– у правотворчості – у процесі підготовки законодавчих актів: проектів нових (Закон «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування») і вдосконаленні чинних (Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Основи законодавства України про охорону здоров'я, Закони України « «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), що безпосередньо стосуються соціального захисту населення;
– у правозастосуванні – при використанні рекомендацій і пропозицій у діяльності суддів, органів державної виконавчої влади, контрольно-наглядових органів та інших суб’єктів правозастосування.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Найважливіші теоретичні напрацювання і практичні рекомендації цього дослідження оприлюднені в наукових доповідях і повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 2011 р.); «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків, 2011 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2012 р.); «Розвиток законодавства про працю і соціальне забезпечення: здобутки і проблеми» (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. Ключові теоретичні і практичні положення проведеного дослідження знайшли відбиття в 6-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 4-х тезах доповідей і наукових повідомлень на вказаних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у тому, що з урахуванням концептуальних розробок науки права соціального забезпечення, міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства, правозастосовної практики встановити правову природу загальнообов’язкового державного медичного страхування, з’ясувати особливості його правового регулювання і сформулювати рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства у відповідній сфері. У результаті дослідження зроблено нижченаведені основні висновки.
1. Загальнообов’язкове державне медичне страхування – це врегульовані правом відносини, що складаються між застрахованими особами, страхувальниками, страховиками й надавачами медичних послуг, мають на меті реалізацію громадянами конституційного права на охорону здоров'я, передбачають матеріальне забезпечення витрат на надання необхідного обсягу медичних послуг за рахунок цільового використання коштів Фонду медичного страхування, які формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків, а також надходжень з iнших джерел, передбачених законом.
2. Функціями загальнообов’язкового державного медичного страхування є взаємопов’язані і взаємозумовлені законодавчо закріплені основні напрямки впливу цього виду соціального страхування, що виражають його суть і призначення, здійснюються з використанням специфічних форм і методів з метою реалізації громадянами конституційного права на охорону здоров'я.
3. До основних функцій загальнообов’язкового державного медичного страхування належать такі:
а) захисна – полягає в його спрямованості на збереження життя і здоров'я людини, попередження i зниження захворюваностi, iнвалiдностi і травматизму. Держава забезпечує створення й функціонування системи загальнообов’язкового державного медичного страхування населення, шляхом визначення: (а) його принципів; (б) кола осiб, якi пiдлягають страхуванню; платників страхових внескiв, їх прав та обов'язків; (в) умов набуття права на отримання страхових виплат; (г) мiнiмального розмiру страхової виплати; (д) порядку здiйснення страхових виплат; (є) органiзацiї й порядку управлiння медичним страхуванням;
б) економічна – знаходить втілення у (а) заміщенні доходу, втраченого особою у зв’язку зі страховим випадком, і (б) в існуванні мiнiмального розмiру страхової виплати, а також (в) фінансуванні розвитку галузі охорони здоров'я;
в) компенсаційна – виявляється у вчиненні щодо особи, з якою трапився страховий випадок, дій, спрямованих на усунення або ж послаблення впливу на неї негативних станів і процесів. Програмою обов'язкового медичного страхування встановлюються основнi засади надання медичних послуг застрахованим особам у системi цього виду страхування населення, які визначають: (а) перелiк видiв медичної допомоги застрахованим особам, (б) порядок вiдшкодування витрат, пов'язаних з наданням їм медичних послуг, і (в) умови реалiзацiї прав застрахованих осiб на отримання медичної допомоги;
г) реабілітаційна – відображається в сукупності медичних заходів, що надаються в рамках загальнообов’язкового державного медичного страхування і спрямовуються на відновлення фізичного, психологічного й соціального стану застрахованих осіб;
д) профілактична – полягає у формуванні в населення медико-соціальної активності, особистісної мотивацію до збереження та поліпшення здоров'я, а також установки на здоровий спосіб життя;
е) демографічна – спрямована на підвищення рівня народжуваності й розвиток сім'ї, поліпшення здоров'я, зниження рівня смертності і збільшення тривалості життя населення, подолання негативних наслідків його старіння шляхом створення умов для забезпечення доступу широких верств населення до засобів збереження та поліпшення здоров'я, якісного медичного та санаторно-курортного обслуговування.
4. Міжнародно-правовими стандартами обов’язкового медичного страхування є загальновизнані світовим співтовариством соціальні норми і нормативи тривалої дії або їх комплекс, що закріплюють перелік прав людини у цій сфері, визначають їх обсяг і зміст, указують на порядок реалізації і щодо яких можливе застосування заходів міжнародного впливу й контролю. Основними розробниками міжнародно-правових стандартів обов’язкового медичного страхування є міжнародні організації універсального (Організація Об’єднаних Націй), спеціалізованого (Міжнародна організація праці) й регіонального характеру (Європейський Союз, Рада Європи).
5. Основні міжнародно-правові стандарти обов’язкового медичного страхування: (а) інтереси і благополуччя окремої людини, що превалюють над інтересами всього суспільства; (б) рівноправний доступ до медичної допомоги; (в) комплексний характер права на охорону здоров'я; (г) солідарність і субсидіарність; (д) установлення мінімальних страхових виплат; (е) будь-яке втручання у сферу здоров'я здійснюване згідно з професійними стандартами; (є) підвищення особистої відповідальності у питаннях здоров'я.
6. Існуючі у світі національні системи охорони здоров’я мають 3 основні організаційно-правові форми: (а) державну, засновану на бюджетному фінансуванні, (б) приватну, засновану на добровільному медичному страхуванні або безпосередній оплаті медичних послуг, і (в) обов’язкову страхову, засновану на обов’язковому медичному страхуванні.
В останні десятиліття в переважній більшості держав відмічається зростання витрат на охорону здоров'я, що зумовлено: (а) зростанням реального обсягу медичних послуг, (б) демографічними чинниками, (в) упровадженням нових дорожчих медичних технологій і медикаментів, (г) розширенням прав пацієнтів, (д) підвищенням заінтересованості громадян у власному здоров'ї, (е) збільшенням оплати праці медичного персоналу та ін. Беручи до уваги цю тенденцію, поліпшення діяльності системи охорони здоров'я слід вбачати не лише в нарощуванні витрат на охорону здоров'я, а й в істотному реформуванні цієї системи, найважливішою формою якого є пошуки додаткових джерел фінансування, зокрема, завдяки запровадженню обов'язкового медичного страхування.
7. У зарубіжних країнах медичне страхування, будучи формою соціального захисту населення в царині охорони здоров'я, гарантує отримання населенням медичної допомоги при виникненні страхового випадку (захворювання, травма, інший стан здоров'я застрахованої особи, профілактичні заходи та ін.). Медичне страхування здійснюється в обов'язковій і добровільній формах. Обов'язкове, як складова частина державного соціального страхування, забезпечує отримання населенням медичної допомоги в обсязі, що відповідає програмі обов'язкового медичного страхування. Добровільне забезпечує населення медичним та іншим обслуговуванням на підставі договору про добровільне медичне страхування.
До завдань обов’язкового медичного соціального страхування належать: (а) максимальне охоплення медичним страхуванням усіх категорій населення; (б) поліпшення доступу застрахованих осіб до медичних послуг; (в) управління якістю останніх; (г) цільове й раціональне фінансування цих послуг; (д) захист прав та інтересів застрахованих при отриманні медичних послуг.
Основні права застрахованих осіб: (а) отримувати медичну допомогу в обсязі, передбаченому програмою обов'язкового медичного страхування; (б) відповідно до видів та обсягу медичної допомоги, встановленими договором про медичне страхування, вибирати медичну установу й лікаря, що входять до системи медичного страхування; (в) на підставі договору про медичне страхування отримувати в медичних установах, куди звертаються застраховані, інформацію про стан свого здоров'я, а також про вживані методи лікування та їх результати; (г) подавати у встановленому законодавством порядку позов проти страхувальника, організації медичного страхування, медичної установи, в тому числі й у разі відшкодування заподіяної з їх вини шкоди.
8. Принципи загальнообов’язкового державного медичного страхування – це об'єктивно зумовлені відправні положення цього виду соціального страхування, які виражають найважливіші його закономірності, спрямованість, зміст і характерні особливості, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю й загальнозначимістю.
9. До принципів загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні належать: (а) законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного медичного страхування; (б) рівноправність застрахованих осіб; (в) обов’язковість; (г) гарантованість державою реалізації застрахованими особами своїх прав; (д) формування й використання страхових коштів на засадах солідарності й субсидування; (е) диференціювання страхового тарифу; (є) своєчасність надання страхових виплат; (ж) некомерційність; (з) самоврядність; (и) гласність (відкритість); (і) цільове використання коштів загальнообов'язкового державного медичного страхування; (ї) паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні загальнообов'язковим державним медичним страхуванням.
10. Позитивних зрушень у питанні охорони здоров'я населення можна досягти тільки через системну реформу й комплексний, законодавчо врегульований перехід на модель бюджетно-страхової медицини, яка має включати: (а) збільшення бюджетного фінансування медичної галузі; (б) забезпечення збалансованості обсягів державних гарантій надання населенню безоплатної медичної допомоги із фінансовими можливостями держави; (в) запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування; (г) координацію діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування й суб’єктів медичного страхування; (д) підвищення ефективності використання всіх фінансових ресурсів; (е) забезпечення господарської самостійності медичних закладів і перехід до прогресивних форм їх господарювання; (є) підвищення рівня оплати праці й соціального захисту медичних працівників.
11. Початком реформ у системі охорони здоров'я України має стати розроблення і прийняття Верховною Радою Закону «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування», що дозволить: (а) здійснити демонополізацію й децентралізацію управління системою охорони здоров’я; (б) покращати доступ громадян до медичної допомоги; (в) підвищити якість медичних послуг; (г) створити умови для цільового й раціонального їх фінансування і (д) захистити права й інтереси застрахованих при отриманні медичних послуг.
Виключно в цьому Законі мають бути визначені: (а) структура системи загальнообов'язкового медичного страхування; (б) особи, якi пiдлягають загальнообов'язковому медичному страхуванню, їх права й обов'язки; (в) страхувальники, їх права й обов'язки; (г) види страхових виплат, умови набуття на них права, порядок визначення їх розмірів і порядок здійснення; (д) порядок використання страхових коштiв; (е) органiзацiя й порядок управлiння системою загальнообов'язкового державного медичного страхування.
12. Законом України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування» слід установити соціальні, економічні, правові й організаційні заходи, спрямовані на компенсацію або мінімізацію наслідків зміни матеріального становища громадян у зв’язку з витратами на надання необхідного обсягу медичних послуг. Внесені пропозиції щодо його структури і змістовного наповнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Плиса В.Й. Страхування: навч. посіб. [2-е вид.] / В.Й. Плиса. – К.: Каравела, 2008. – 392 с.
2. Базилевич В.Д. Страхова справа: моногр. [6-те вид., стер.] / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. – К.: Знання, 2008. – 351 с.
3. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования: моногр. / В.К. Райхер. – М.: Изд-во АН СССР, 1947. – 283 с.
4. Шахов В.В. Страхование: учебник / В.В. Шахов. – М.: Страховой полис; ЮНИТИ, 1997. – 311 с.
5. Пилипенко С.А. Правове забезпечення обов’язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С.А. Пилипенко / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – 185 с.
6. Яковчук М.Ю. Адміністративно-правове регулювання страхової діяльності в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / М.Ю. Яковчук / Нац. ун-т держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2009. – 20 с.
7. Кінащук Л.Л. Організаційно-правові засади державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Л.Л. Кінащук / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2003. – 203 с.
8. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 р., №85/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №18. – Ст. 78.
9. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України: Закон України від 27.04.2007 р., №997-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – №33. – Ст. 440.
10. Залєтов О. Міжнародний досвід регулювання обов’язкового страхування / О. Залєтов // Екон. часопис – ХХІ. – 2005. – №3-4. – С. 41-45.
11. Гордон М.В. Радянське цивільне право: підруч. [у 2-х ч.] / М.В. Гордон. – Х.: Вид-во Харків. ун-ту, 1966. – Ч. 2. – 315 с.
12. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 р., №16/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №23. – Ст. 121.
13. Москаленко О.В. Основні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування в умовах ринкової економіки: моногр. / О.В. Москаленко. – Х.: Юрайт, 2012. – 400 с.
14. Федорова М.Ю. Теоретические проблемы правового регулирования социального страхования: моногр. / М.Ю. Федорова. – Омск: Омск. гос. ун-т, 2003. – 382 с.
15. Прилипко С.М. Юридична природа та сутність загальнообов’язкового державного соціального страхування / С.М. Прилипко // Правова держава: щорічн. наук. пр. ІДН НАН України. – 2004. – Вип. 15. – С. 216 – 229.
16. Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування: проект Закону України від 27.11.2007 р., №1040 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
17. Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування: проект Закону України від 18.12.2007 р., №1040-1 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
18. Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування: проект Закону України від 30.03.2009 р., №4279 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
19. Про фінансування охорони здоров'я та обов'язкове соціальне медичне страхування в Україні: проект Закону України від 30.06.2009 р., №4744 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
20. Про загальнообов'язкове державне медичне страхування: проект Закону України від 13.08.2012 р., №11077 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
21. Стеценко В.Ю. Обов’язкове медичне страхування в Україні (адміністративно-правові засади запровадження): моногр. / В.Ю. Стеценко. – К.: Атіка, 2010. – 320 с.
22. Колоколов Г.Р. Медицинское право: учеб. пособ. [2-е изд.] / Г.Р. Колоколов, Н.И. Махонько. – М.: Издат.-торгов. корпорация «Дошков и Ко», 2012. – 452 с.
23. Внукова Н.М. Страхування: теорія та практика: навч. посіб. [2-ге вид., перероб. та доп.] / Н.М. Внукова, Л.В. Временко, В.І. Успаленко та ін. / за заг. ред. Н.М. Внукової. – Х.: Бурун Книга, 2009. – 656 с.
24. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р., №1105-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №46, 47. – Ст. 403.
25. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 р., №1533-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – №22. – Ст. 171.
26. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18.01.2001 р., №2240-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №14. – Ст. 71.
27. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р., №1058-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №49-51. – Ст. 376.
28. Нормы советского права. Проблемы теории: моногр. / под ред. В.К. Бабаева, М.И. Байтина. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 248 c.
29. Пиголкин А.С. Язык советского закона и юридическая термінологія: моногр. / А.С. Пиголкин // Правоведение. – 1968. – №5. – С. 45-51.
30. Керимов Д.А. Культура и техника законотворчества: моногр. / Д.А. Керимов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 158 с.
31. Подорожна Т.С. Законодавчі дефініції: поняття, структура, функції: моногр. / Т.С. Подорожна. – Л.: ПАІС, 2009. – 196 с.
32. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель / под общ. ред. В.И. Даниленко. – М.: NOTA BENE, 2000. – 574 с.
33. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / О.В. Капліна / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2009. – 479 с.
34. Про мінімальні норми соціального забезпечення: Конвенція МОП від 28.06.1952 р., №102 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП [в 2-х т.]. – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – Т. І (1919-1964). – С. 554-579.
35. Тихомиров А.В. Медицинское право: практ. пособ. / А.В. Тихомиров. – М.: Статут, 1998. – 442 с.
36. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р., №2801-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №4. – Ст. 141.
37. Иванюшкин А.Я. «Здоровье» и «болезнь» в системе ценностных ориентаций человека / А.Я. Иванюшкин // Вестн. Акад. мед. наук СССР. –1982. – №4. – С. 29-33.
38. Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров’я: прийнятий 22.07.1946 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
39. Конституція України: прийнята на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
40. Сенюта І.Я. Право людини на охорону здоров’я та його законодавче забезпечення в Україні (загальнотеоретичне дослідження): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / І.Я. Сенюта / Львівський нац. ун-т. – Л., 2006. – 217 с.
41. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
42. Про поновлення на роботі, внесення змін до записів трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди: рішення апеляційного суду Сумської області від 28.04.2011 р., №22-ц-802/11 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
43. Толстой Ю.К. К теории правоотношения: моногр. / Ю.К. Толстой. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 281 с.
44. Право социального обеспечения: учеб. пособ. / отв. ред. К.Н. Гусов. – М.: Проспект, 1999. – 344 с.
45. Жадан С.В. Організаційно-правові засади управління державним соціальним страхуванням: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / С.В. Жадан / Київ. нац. торг.-економ. ун-т. – К., 2008. – 182 с.
46. Зайчук О.Б. Правовий статус централізованих позабюджетних цільових фондів: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.Б. Зайчук / Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2005. – 238 с.
47. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» (справа про платні медичні послуги) від 25.11.1998 р., №15-рп/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №50. – Ст. 1854.
48. Вавилов Ю.Я. Финансы: учеб. пособ. / Ю.Я. Вавилов, И.Н. М.Л. Егорычева, Седова и др. – М.: Изд. дом «Социальные отношения», 2003. – 243 с.
49. Шевченко Т.Н. Государственные социальные внебюджетные средства: формирование и использование в рыночной экономике: дис. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.10 / Т.Н. Шевченко / Саратовская гос. эконом. акад. – Саратов, 1998. – 186 с.
50. История математики с древнейших времен до начала ХІХ столетия [в 3-х т.] / под ред. А.П. Юшкевича. – М.: Наука, 1970. – Т. 2: Математика XVII столетия – 300 с.
51. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода: моногр. / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973. – 269 с.
52. Прэнс А. Организация свободы и общественный долг: моногр. / А. Прэнс; пер. с фр. под ред. и с предисл. Р.И. Сементковского. – СПб.: Изд-во Ф. Павленкова (Тип. А. Пороховщикова), 1897. – 185 с.
53. Гончаров П.К. Социальное государство: сущность, мировой опыт, российская модель / П.К. Гончаров // Соц.-гуманит. знания.  2000.  №2.  С. 18-36.
54. Панкевич О.З. Соціальна держава: поняття та загальнотеоретична характеристика: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.З. Панкевич / Львів. нац. ун-т. – Л., 2003. – 182 с.
55. Концепція формування правових основ і механізмів реалізації соціальної держави в країнах Співдружності: Концепція СНД від 31.05.2007 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
56. Тихонова Н.Е. Оптимальная социальная политика: ожидания россиян / Н.Е. Тихонова // Социальная модель государства: выбор современной России и опыт стран Европы: Аналит. вестн. Совета Федерации Федерального Собрания РФ. – 2006. – №6(294). – С. 24-31.
57. Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе / Л.А. Морозова // Гос-во и право. – 1993. – №6. – С. 98-108.
58. Жигулёнков М.В. К вопросу о понятии «функция государства» / М.В. Жигулёнков // Право и политика. – 2001. – №5. – С. 13-16.
59. Джураєва О.О. Функції сучасної держави: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.О. Джураєва / Одеська нац. юрид. акад. – О., 2006. – 190 с.
60. Сіденко С.В. Соціальний вимір ринкової економіки: моногр. / С.В. Сіденко. – К.: Вид. центр «Київ. ун-т», 1999. – 248 с.
61. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: учеб. пособ. / Е.Е. Мачульская, Ж.А. Горбачева. – М.: Кн. мир, 2000. – 367 с.
62. Анисимов П.В. Метод правозащитного регулирования: моногр. / П.В. Анисимов, В.М. Лазарев. – Волгоград : Изд-во Волгоград. гос. ун-та, 2005 – 202 с.
63. Гарасимів Т.З. Державні гарантії реалізації суб’єктивного права особи на соціальне забезпечення / Т.З. Гарасимів // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: матер. наук.-практ. конф. – К., 2004. – Ч. 2. – С. 25-32.
64. Варич О.Г. Економічні функції сучасної держави: природа, сутність, зміст, тенденції розвитку в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.Г. Варич / ІДП НАН України. – К., 2006. – 206 с.
65. Москаленко О.В. Принципи соціального страхування в сучасних умовах господарювання: дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.05 / О.В. Москаленко / Харків. нац. пед. ун-т. – Х., 2013. – 427 с.
66. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 р., №3551-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №45. – Ст. 425.
67. Про жертви нацистських переслідувань: Закон України від 23.03.2000 р., №1584-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – №24. – Ст. 182.
68. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р., №239/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №23. – Ст. 183.
69. Новий тлумачний словник української мови [у 4-х т.] / уклад.: В.В. Яременко, А.М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. 3.: О-К. – 927 с.
70. Римское частное право / под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994. – 544 с.
71. Грищук В.К. Договори Київських князів з Візантійськими імператорами в Х ст.: проблеми кримінально-правового регулювання / В.К. Грищук // Вісн. Львів. держ. ун-ту. – 2000. – №35. – С. 69-73.
72. Паліюк В.П. Правове врегулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / В.П. Паліюк / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2000. – 17 с.
73. Кондратьева З.А. К вопросу о понятии социально-трудовой реабилитации / З.А. Кондратьева // Вопр. соц. обеспечения: сб. науч. тр. – Вып. 17. – М., 1986. – С. 37-43.
74. Дементьева Н.Ф. Формы и методы медико-социальной реабилитации нетрудоспособных граждан: моногр. / Н.Ф. Дементьева. – М.: ЦИЭТИН, 1991. – 134 с.
75. Социальная гигиена и организация здравоохранения / под ред. А.Ф. Серенко, В.З. Ермакова. – М.: Медицина, 1984. – 639 с.
76. Вечканов В.А. Этапы и компоненты реабилитационного процесса / В.А. Вечканов // Врачебно-трудовая реабилитация инвалидов: сб. науч. тр. – М.: ЦИЭТИН, 1976. – С. 39-43.
77. Про медичне обслуговування: Рекомендація МОП від 12.05.1944 р., №69 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП [в 2-х т.]. – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – Т. І (1919-1964). – С. 333-346.
78. Новый большой энциклопедический словар. – М.: РОСТ, 1999. – 1097 с.
79. Новий тлумачний словник української мови в 3-х т. [вид. 2-ге, виправл.] / уклад.: В.В. Яременко, А.М. Сліпушко.– К.: Аконіт, 2008. – Т. 3.: П-Я. – 862 с.
80. Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія РЄ від 03.05.1996 р., №163 // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – №51.
81. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р., №137-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №43. – Ст. 418.
82. Про захист працівників від професійного ризику, спричиненого забрудненням повітря, шумом та вібрацією на робочих місцях: Конвенція МОП від 20.06.1977 р., №148 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. ІІ (1965-1999). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 1093-1098.
83. Квітка Я.М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Я.М. Квітка / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – 226 с.
84. Тюптя Л.Т. Соціальна робота: теорія і практика: навч. посіб. / Л.Т. Тюптя, І.Б. Іванова. – [2-ге вид., перероб. і доп]. – К.: Знання, 2008. – 574 с.
85. Феоктистов Д.В. Методология оценки уровня и качества жизни населения / Д.В. Феоктистов // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://nic.pirit.info/200211/021.htm.
86. Чарина В.О. О модельном наборе соціальних индикаторов уровня жизни населения / В.О. Чарина // Вопр. статистики. – 1998. – №8. – С. 15-19.
87. Про утворення Інституту демографії та соціальних досліджень: розпорядження КМУ від 26.09.2002 р., №556-р // Офіц. вісн. України. – 2002. – №39. – Ст. 1833.
88. Про Рекомендації парламентських слухань «Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки»: пост. Верхов. Ради України від 05.06.2003 р., №940-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №46. – Ст. 370.
89. Прилипко С.М. Предмет права соціального забезпечення: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.05 / С.М. Прилипко / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2007. – 382 с.
90. Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року: пост. КМУ від 24.06.2006 р., №879 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №26. – Ст. 1898.
91. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р., №964-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №39. – Ст. 351.
92. Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України: рішення Ради нац. безпеки і оборони України від 19.09.2007 р. // Офіц. вісн. Президента України. – 2007. – №30. – Ст. 656.
93. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року «Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України»: указ Президента України від 19.09.2007 р., №895/2007 // Офіц. вісн. Президента України. – 2007. – №30. – Ст. 656.
94. Про розробку Методики визначення вартості медичних послуг: наказ МОЗ України від 26.10.2009 р., №772 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
95. Про Концепцію демографічного розвитку України на 2005-2015 роки: пост. НАН України від 16.06.2004 р., №142 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
96. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: указ Президента України від 11.06.1998 р., №615/98// Офіц. вісн. України. – 1998. – №24. – Ст. 870.
97. Бигич О.Л. Порівняльне правознавство: природа та методологічне значення: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.Л. Бигич / ІДП НАН України. – К., 2002. – 208 с.
98. Добрянський С.П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини / С.П. Добрянський / Праці Львів. лабораторії прав людини і громадянина НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування АПрН України. – Серія I. Дослідження та реферати / гол. ред. П. Рабинович. – Л.: Астрон, 2006. – Вип. 10. – С. 105-110.
99. Загальна декларація прав людини: прийнята резолюцією 217 А (ІІІ) ГА ООН від 10.12.1948 р. // Документи ООН А/RES/217А: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. [2-ге вид.] / упоряд. Ю.К. Качуренко. – К. : Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
100. Баймуратов М.О. Міжнародно-правові зобов’язання держав у сфері становлення альтернативних форм соціального страхування: моногр. / М.О. Баймуратов, О.С. Савич. – О.: Фенікс, 2009. – 280 с.
101. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. КС України. – 2006. – №4.
102. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 19.10.1973 р., №2148 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
103. Хартія соціального забезпечення: прийнята ООН 15.02.1982 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
104. Подальші ініціативи в інтересах соціального розвитку: Резолюція ООН від 01.07.2000 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
105. Про відшкодування працівникам під час нещасних випадків на виробництві: Конвенція МОП від 10.06.1925 р., №17 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 73-76.
106. Про відшкодування працівникам під час професійних захворювань: Конвенція МОП від 10.06.1925 р., №18 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 77-79.
107. Про страхування на випадок хвороби працівників промислових і торговельних підприємств та домашніх служників: Конвенція МОП від 15.06.1927 р., №24 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 96-99.
108. Про страхування на випадок хвороби працівників у сільському господарстві: Конвенція МОП від 15.06.1927 р., №25 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 100-103.
109. Про загальні принципи страхування у разі хвороби: Рекомендація МОП від 15.06.1927 р., №29 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
110. Про зобов'язання судновласників у разі хвороби, травми або смерті моряків: Конвенція МОП від 24.10.1936 р., №55 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 267-272.
111. Про забезпечення прибутку: Рекомендація МОП від 12.05.1944 р., №67 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 315-332.
112. Про допомоги у випадках виробничого травматизму: Конвенція МОП від 08.07.1964 р., №121 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. І (1919-1964). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 733-746.
113. Про медичну допомогу та допомоги у випадку хвороби: Конвенція МОП від 25.06.1969 р., №130 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. ІІ (1965-1999). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 888-903.
114. Про медичну допомогу та допомогу у разі хвороби: Рекомендація МОП від 25.06.1969 р., №134 // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП: в 2-х т. – Т. ІІ (1965-1999). – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – С. 904-906.
115. Гончаров В.О. Соціальне обслуговування як організаційно-правова форма соціального забезпечення: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 / В.О. Гончаров / ІДП НАН України. – К., 2011. – 199 с.
116. Современные проблемы международного и профсоюзного движения // Материалы V Всемирного конгресса профсоюзов. – М.: Политиздат, 1962. – С. 5-8/
117. Топорнин Б.Н. Европейское право: учебник / Б.Н. Топорнин. – М.: Юрист, 1998. – 456 с.
118. Право Европейского Союза: правовое регулирование торгового оборота: учеб. пособ. / под ред. В.В. Безбаха, А.Я. Капустина, В.К. Пучинского. – М.: Зерцало, 1999. – 400 с.
119. Європейський кодекс соціального забезпечення: прийнятий РЄ 16.04.1964 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
120. Європейська конвенція про соціальну та медичну допомогу та Протокол до неї: прийнята РЄ 11.12.1953 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
121. Про застосування схем соціального страхування щодо осіб, які працюють за наймом, та їхніх сімей під час пересування в межах Співтовариства: Регламент Ради від 14.06.1971 р., №1408/71 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
122. За определяне на реда за прилагане на Регламент 1408/71 за прилагането на схеми за социална сигурност на наети лица,самостоятелно заети лица и членове на техните семейства, които се движат в рамките на Общността: Регламент на Съвета от 21.03. 1972 г., №574/72 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://bg.convdocs.org/docs/index-110413.html
123. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права [в 2-х т.] / К. Цвайгерт, Х. Кетц. – М.: Междун. отн., 2000. – Т. I. Основы. – 480 с.
124. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право: очерки по методологии соц. наук и общ. теории права / Б.А. Кистяковский. – М.: М. и С. Сабашниковы, 1916. – 708 с.
125. Коркунов Н.М. История философии права: пособ. к лекциям [5-е изд.] / Н.М. Коркунов. – СПб.: Тип. А.С. Суворина, 1908. – 456 c.
126. Семенов В.Ю. Опыт реформирования здравоохранения в зарубежных странах: моногр. / В.Ю. Семенов, В.В. Гришин. – М.: Федерал. фонд ОМС, 1997. – 256 с.
127. Об основах охраны здоровья граждан в Российской Федерации: Федеральный закон от 21.11.2011 г., №323-ФЗ // СЗ РФ. – 2011. – №48. – Ст. 6724.
128. Об обязательном медицинском страховании в Российской Федерации: Федеральный закон от 29.11.2010 г., №326-ФЗ // СЗ РФ. – 2010. – №49. – Ст. 6422.
129. О страховых взносах в Пенсионный фонд Российской Федерации, Фонд социального страхования Российской Федерации, Федеральный фонд обязательного медицинского страхования и территориальные фонды обязательного медицинского страхования: Федеральный закон от 24.07.2009 г., №212-ФЗ // СЗ РФ. – 2009. – №30. – Ст. 3738.
130. Об обязательном медицинском страховании: Закон Респ. Молдова от 27.02.1998 г., №1585-XIII // Мониторул Офичиал ал Р. Молдова. – 1998. – №38-39.
131. О размере, порядке и сроках уплаты взносов обязательного медицинского страхования: Закон Респ. Молдова от 26.12.2002 г., №1593-XV // Мониторул Офичиал ал Р. Молдова. – 2003. – №18-19.
132. О медицинском страховании в Республике Таджикистан: Закон Респ. Таджикистан от 18.06.2008 г., №408 // Ахбори Маджлиси Оли Республики Таджикистан. – 2008. – №6. – Ст. 497.
133. О медицинском страховании граждан в Кыргызской Республике: Закон Кыргызской Респ. от 18.10.1999 г., №112 // ЭРКИН-ТОО. – 1999. – №85.
134. О медицинском страховании: Закон Респ. Болгария от 04.06.1998 г. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.onlinebg.ru/mediawiki/index.php
135. Георгиева Л. Болгария: обзор системы здравоохранения / Л. Георгиева, Салчев П., Димитрова Р. // Системы здравоохранения: время перемен. – 2007. – №9(1). – 156 с.
136. Демиденок Е. Медицинское страхование в Эстонии / Е. Демиденок // Аптека. – 2007. – №16(587) // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.apteka.ua/article/34808
137. Миронов А.А. Медицинское страхование: моногр. / А.А. Миронов, А.М. Таранов, А.А. Чейда. – М.: Наука, 1994. – 312 с.
138. Євсєєнко В.О. Форми медичного страхування та його організаційні основи / В.О. Євсєєнко // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vddfa/2009_2/Evseenko.pdf
139. Колодій А. М. Принципи права: ґенеза, поняття, класифікація, місце і роль у правовій системі України / А. М. Колодій // Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5-ти т. / за заг. ред. М. В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2008. – Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 689-704.
140. Вязов А.Л. Принцип справедливости в современном российском праве и правопонимании (теоретико-правовое исследование): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / А.Л. Вязов / Акад. управл. МВД России. – М., 2001. – 155 с.
141. Свердлык Г.А. Принципы советского гражданского права: моногр. / Г.А. Свердлык. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 199 с.
142. Мироненко М.Б. Принципы юридической ответственности в системе принципов права: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / М.Б. Мироненко / Саратовская гос. акад. права. – Саратов, 2001. – 239 с.
143. Семенов В.М. Принципы советского социалистического общенародного права / В.М. Семенов // Правоведение. – 1964. – №1. – С. 16-26.
144. Декларация относительно целей и задач Международной организации труда: принята Ген. конф. МОТ 10.05.1944 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
145. Право соціального забезпечення в Україні: підруч. / за заг. ред. С.М. Прилипка, О.М. Ярошенка. – Х.: ФІНН, 2009. – 434 с.
146. Гончаров В.О. Соціальне обслуговування як організаційно-правова форма соціального забезпечення: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.О. Гончаров / ІДП НАН України. – К., 2011. – 199 с.
147. Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування: проект Закону України від 19.09.2006 р., №2192 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
148. Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування: проект Закону України від 09.02.2007 р., №3155 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
149. Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування: проект Закону України від 12.02.2007 р., №3155-1 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
150. Буздуган Я.М. Правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоровя в Україні: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Я.М. Буздуган / Київський нац. ун-т. – К., 2009. – 227 с.
151. Страхование от А до Я: книга для страхователя / под ред. Л.И. Корчевской, К.Е. Турбиной. – М.: ИНФРА*М, 1996. – 624 с.
152. Рыбаков С.И. Развитие страхового рынка России в условиях глобализации: дис. ... канд. экон. на